Ким доводиться Андрій Дигдалович Соломії Крушельницькій?

1953
Дигдалович

Від Григорія Савчинського до Героя Небесної Сотні

У ці дні згадуємо Героїв Небесної Сотні… Серед них Андрій Дигдалович (1973-2014), воїн Небесної Сотні з родини Соломії Крушельницької.

Дигдалович
Андрій Дигдалович (1973-2014), Герой Небесної Сотні

Ще юнаком Андрій був серед тих, хто знімав радянську символіку з місцевих державних будівель, організував у Сокільниках, де народився і жив, Товариство української мови ім. Т. Шевченка, координував мобільні групи під час Помаранчевої революції (2004р.). Від 1 грудня 2013 року Андрій Дигдалович – на барикадах Революції Гідності. Був поранений, втратив 80% зору, проте знову повернувся на Майдан.

20 лютого 2014 року, в Києві на вулиці Інститутській, рятуючи пораненого побратима, поліг від кулі снайпера. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові. Указом президента України Андрію Дигдаловичу присвоєно звання Героя України (посмертно) із удостоєнням Ордена «Золота Зірка».

Героями не народжуються, ними стають. Андрій Дигдалович став героєм завдяки своїй мужності, патріотизму, любові до України. Ці риси сформувалися у родині.

Історичним фактом є те, що бабусею прабабусі (Неоніли Яримович) Андрія Дигдаловича була Іванна Савчинська-Нуд, рідна сестра матері Соломії Крушельницької Теодори Савчинської-Крушельницької. Отже, дідусь всесвітньовідомої співачки Соломії Крушельницької по матері отець Григорій Савчинський (1802-1888) є прапрапрапрадідусем Андрія по лінії матері.

Дигдалович-родовід
Родовід Андрія Дигдаловича

Знаходимо дещо більше інформації про їхнього спільного прародича Григорія Савчинського (1802-1888), 220-літній ювілей відзначатимемо цього року.

Народився він у с. Дуплиська Заліщицького району Тернопільської обл. Закінчив Бучацьку гімназію, Львівську духовну семінарію, одружився з Ганною Готоровською (1805-1864) і отримав парафію у Княгиничах (біля Ходорова, 1833-1834 рр.), пізніше у с. Виспа Рогатинського повіту (1834-1857 рр.), а згодом у Звенигороді (1857-1888 рр.) поблизу Львова і очолював Бібрський церковний деканат, був членом повітової ради.

о. Григорій Савчинський (1802-1888)
о. Григорій Савчинський (1802-1888)

Окрім пастирської, Г. Савчинський займався літературною діяльністю. Початок його літературних спроб припадає на 1848 рік – початок нового етапу українського національного відродження. Ліричні поезії, віршовані гуморески, казки, притчі і байки, проза публікувалися в таких тогочасних періодичних виданнях: „Зоря галицька” „Ластівка”, „Неділя”, „Вечерниці”, „Слово”, „Дім і школа”. Байки Григорія Савчинського ще в середині ХІХ ст. вивчалися у школі. Зокрема, знаходимо їх у читанці, виданій Омеляном Партицьким (1871, 1886 рр.). Літературні спроби Г. Савчинського отримали схвальну оцінку Івана Франка.

Григорій Савчинський для односельців був порадником, вчителем. Як член „Товариства господарчого” у Львові сам займався і вчив селян садівництва і городництва. Він – учасник Собору вчених у Львові у 1848 р. Опублікував ряд статей з практичними порадами для хліборобів. За активну участь у крайових нарадах з питань сільського господарства, виставках садівництва у 1870 році був відзначений срібною медаллю.

Велика заслуга отця Савчинського і в організації у Звенигороді курсів куховарства, у навчанні дітей грамоти, закладені читальні та товариства тверезості, комітету допомоги сиротам і перестарілим.

Григорій Савчинський користувався загальною пошаною і любов’ю.

Внутрішня інтелігентність, проникливий розум отця мають своє глибоке коріння. Його рід сягає ще козацьких часів. Праправнучка Григорія Савчинського, сучасна композиторка і музикознавиця Богдана Фільц (1932 – 2021) досліджуючи свій родовід, писала: „Прадід Григорія Савчинського мешкав у селі Савчин і був козацьким осавулом. За хоробрість у битві дістав шляхетство та герб Сулима… Із Наддніпрянщини Савчинські розселились на Поділля та в Галичині”.

Саме отець Григорій Савчинський був однією з постатей, які заклали міцне коріння національно свідомого роду, славними представниками якого є Соломія Крушельницька, Ярослава Музика, Ірена Негребецька, Одарка Бандрівська, Мирослав Скорик, Богданна Фільц, Андрій Дигдалович…

Пишаємося… Пам’ятаємо…

Олександра Кирик, старший науковий співробітник Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові

ЧАСТКА