“Wspomnienia z przeszłości”: із Спогадів Олени Людкевич-Кашубинської

368

“Wspomnienia z przeszłości”: із Спогадів Олени Людкевич-Кашубинської

У родинному архіві Станіслава Людкевича (фонди Меморіального музею композитора) зберігаються Щоденники та Спогади його молодшої сестри Олени Людкевич-Кашубинської. Вони охоплюють значний часовий період (1896-1953), написані польською мовою і лише один – українською.

Олена Людкевич-Кашубинська
Олена Людкевич-Кашубинська (1881-1971) – сестра композитора Станіслава Людкевича

У цих матеріалах О. Людкевич-Кашубинська описує не лише історію власного життя, а й змальовує час, в якому це життя тривало. Олені випала складна доля: вона пережила дві світові війни, політичні переслідування родини, міжнаціональну ворожнечу, вимушене переселення з рідних місць. Усі ці світові катаклізми вона зафіксувала на сторінках мемуарів. Наведемо лише декілька прикладів. Ось рядки із записів періоду Першої світової війни. Тоді Олена з матір’ю майже три роки провели на чужині, спочатку в містечку Вадовиці Краківського воєводства, пізніше у Вінер Нойштадт під Віднем, а далі у Відні (брата Станіслава й чоловіка, Дмитра Кашубинського, мобілізували в армію, вони були в складі залоги Перемиської фортеці, а згодом потрапили до російського полону).

“Папа Римський в ім’я Христового вчення закликає до миру. Проте чи хтось його слухає? Навіщо ж тоді релігія, богослужіння, храми, навіщо це все, коли можливе мільйонне взаємознищення, коли лаври та інші трофеї перемоги здобуде той, хто більше уб’є людей” (02.02.1915 р.)

Перовськ, казарми. Акварель інж. Дмитра Кашубинського, 1915 р.
Перовськ, казарми. Акварель інж. Дмитра Кашубинського, 1915 р.

“Я навчилась багатьох корисних речей. Наприклад, ввічливість, ґречність і т.п. нісенітниці треба було залишити в спокійному передвоєнному житті в Галичині. Тепер треба всюди йти пробоєм, аби тільки вперед. Щоб роздобути півкілограма цукру, доводиться годину-дві чекати перед магазином у натовпі, який пильнує Wachman [поліцай – М.З.]. Найкритичніша мить, коли почуєш вибухове слово “augverkaut” [розпочати продаж – М.З.]. Якщо з якоїсь причини немає Wachman’а, тоді усі мчать наввипередки. Боже мій! Я, що звикла завжди поступатись, на днях влетіла до магазину як бомба, бо розгін був такий великий, що не змогла стриматись. Було в цьому щось принизливе і водночас комічне, коли продавщиця намагалась заспокоїти товариство, в якому, на жаль, знаходилась і я. Коли очікую трамвай, думаю лише про те, щоб увійти першою і зайняти місце на лавці. Культура!” (07.11.1916 р.)

Станіслав Людкевич (в центрі) під час перебування в російському полоні. Перовськ (тепер – Казахстан), 1915 р.
Станіслав Людкевич (в центрі) під час перебування в російському полоні. Перовськ (тепер – Казахстан), 1915 р.

У роки Другої світової війни Кашубинські перебували в Ярославі. У травні 1942 р. О. Людкевич-Кашубинська писала: “Переживаємо другу війну, страшнішу, бо від неї нікуди не можна втекти, як то було в 1914 р.”.

 

Підготувала до друку М. Зубеляк, провідний зберігач фондів Меморіального музею Станіслава Людкевича

Переклад з польської М. Зубеляк