120-ліття Соломії Крушельницької відзначали у 1992 році. Це був перший ювілей співачки, який святкували вже у незалежній Україні.
Суспільно-політичні події, що призвели до незалежності України у 1991 році, змінили вектор культурного життя країни.
![Буклет. IV Міжнародний фестиваль оперного мистецтва імені Соломії Крушельницької. Львів, 1992 р.](https://i0.wp.com/ludkevytch.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/2.jpeg?resize=696%2C997&ssl=1)
Знаковою подією для вшанування Соломії Крушельницької стала організація фестивалів на честь співачки. Перший фестиваль відбувся за ініціативи головного диригента Львівського театру опери та балету ім. І. Франка Ігоря Лацанича у листопаді 1988 року, і, як писала тодішня преса, “вдався на славу”. Великий ентузіазм організаторів та успіх серед публіки сприяли тому, що фестивалі стали відбуватися щорічно.
У 1991 році у Львові відбувся Перший міжнародний конкурс оперних співаків ім. Соломії Крушельницької. У статті, присвяченій цій події, музикознавець Любов Кияновська зазначала: “Вільна країна має багато атрибутів, до яких належать і власні мистецькі змагання європейського і світового масштабу. Як гарно, що прилетіла до нас оця перша ластівка і сповістила про прихід весни, нового життя” (ж. Музика, 1992, №2).
![Учасники відкриття І конкурсу оперного мистецтва ім. С. Крушельницької під час посвячення Музею С. Крушельницької у Львові митрополитом Володимиром Стернюком, листопад 1991 р.](https://i0.wp.com/ludkevytch.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/1.jpeg?resize=696%2C500&ssl=1)
Відкриття Львівського музично-меморіального музею Соломії Крушельницької (1989) стало другою важливою подією, що змінила формат вшанування пам’яті артистки.
Повертаючись до подій, присвячених 120-літньому ювілею Соломії Крушельницької, зазначимо, що вони переважно зосереджувались у Львові. Вшанували співачку двома великими концертами у залі ім. С. Людкевича обласної філармонії. Перший відбувся 24 вересня, його організаторами були Вищий музичний інститут ім. М. Лисенка (колишня Львівська консерваторія) та Львівська музична школа ім. С. Крушельницької. У програмі концерту крім вихованців цих закладів брали участь відомі музиканти (Марія Крушельницька, Лідія Шутко) та лауреати Першого конкурсу оперних співаків ім. Крушельницької Неоніла Козятинська і Степан П’ятничко. Вступне слово виголосив Микола Колесса, а провадив концерт популярний телеведучий Петро Остапишин. На сцені експонувалася виставка з фондів Музично-меморіального музею С. Крушельницької.
![Програма концерту, присвяченого 120-річчю від дня народження С. Крушельницької у Львівській філармонії, 23 жовтня 1992 р.](https://i0.wp.com/ludkevytch.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/10.jpeg?resize=646%2C1280&ssl=1)
Другий захід, що відбувся 23 жовтня, організували управління культури міста та області, спілка композиторів і Львівська філармонія. Він складався з урочистої академії, під час якої виступили Мирослав Скорик, Микола Колеса, Лариса Крушельницька, Галина Тихобаєва, Володимир Овсійчук, Степан Генсірук (учень С. Крушельницької ) та Ростислав Братунь. У концерті взяли участь квартет театру-студії “Доля”, солісти та симфонічний оркестр філармонії, дипломанти і лауреати Першого конкурсу ім. С.Крушельницької.
![Квартет театру-студії «Доля» у Музично-меморіальному музеї С. Крушельницької , 23 вересня 1992 р. Ліворуч: Ю. Ланюк, Б. Каськів, Ю. Далецький, Т. Сиротюк, Я. Якуб’як (музичний керівник), Є. Козак (режисер)](https://i0.wp.com/ludkevytch.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/4.jpeg?resize=696%2C413&ssl=1)
Новостворений Музеї Соломії Крушельницької у Львові активно долучився до ювілейних заходів. 23 вересня, в день народження співачки тут зібралися її сучасники й учні, найближчі приятелі музею, музична еліта міста.
![Композитор Микола Колесса виступає із спогадами у Музеї співачки, 23 вересня 1992 р.](https://i0.wp.com/ludkevytch.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/6.jpeg?resize=696%2C444&ssl=1)
Спогадами про Крушельницьку поділилися Микола Колесса, Мирослав Скорик, Степан Генсірук. Відбувся невеликий камерний концерт за участі співачки зі США Ляриси Магун-Гурин (партія фортепіано – Марина Крих) та театру-студії “Доля”. Гості оглянули виставку “Велика родина”, а працівники музею отримали цінний подарунок від Галини Стернюк – матеріали про виступи співачки в Буенос-Айресі.
![Співачка Олександра Линишин у Музично-меморіальному музеї С. Крушельницької](https://i0.wp.com/ludkevytch.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/8.jpeg?resize=696%2C506&ssl=1)
Ще два камерних концерти, присвячені 120-літтю Соломії Крушельницької, відбулися в Музеї співачки у листопаді: Олександра Линишин (концертмейстер –Ярослава Матюха) виконала солоспіви галицьких композиторів, а в рамках фестивалю італійська співачки Анни Різі в ансамблі з піаністкою і композитором Аллою Сіренко запропонувала слухачам твори західноєвропейських композиторів та подарувала слухачам дві українські народні пісні.
![Співачка Анна Різі (з квітами ) і композиторка Алла Сіренко після концерту у Музеї, листопад 1992 р.](https://i0.wp.com/ludkevytch.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/3.jpeg?resize=696%2C455&ssl=1)
З 19 до 29 листопада у Львові відбувався IV Міжнародний фестиваль оперного мистецтва імені Соломії Крушельницької. Його активно анонсувала преса. “Наближається чергове мистецьке коронування Львова. Соломія Крушельницька – його нев’януча принцеса”, – писала газета “Експрес”. Організатори фестивалю мали серйозні фінансові труднощі, про які розповів І. Лацанич кореспондентові газети “Ратуша”. Молода держава не могла підтримати фестиваль, а спонсори, які щойно “народжувались” в Україні були ненадійними. Незважаючи на це, десятиденний! фестиваль проходив (вперше і востаннє у своїй історії!) аж на чотирьох майданчиках: вистави відбувалися у театрі, майстер класи – в консерваторії, у музеї Соломії Крушельницької – камерні концерти, а в Будинку актора демонструвалися відеофільми оперної класики.
![Буклет IV Міжнародного фестивалю оперного мистецтва імені Соломії Крушельницької. Львів, 1992 р.](https://i0.wp.com/ludkevytch.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/2a.jpeg?resize=696%2C997&ssl=1)
Програма фестивалю була поділена між двома ювілярами – Миколою Лисенком (150 років) і Соломією Крушельницькою. Перша його частина була представлена операми композитора “Наталка Полтавка”, “Різдвяна ніч”, “Ноктюрн” та концертом з творів Лисенка у виконанні учнів і викладачів музичної школи-інтернату ім. С. Крушельницької. У другій – світова оперна класика:“Трубадур” та “Отелло” Д. Верді, “Мадам Баттерфляй” і “Тоска” Д. Пуччіні, “Кармен” Ж. Бізе, а також “Іоланта” П. Чайковського. Завершився фестиваль Гала концертом.
Традиційно вшанували Соломію Крушельницьку на її батьківщині. Зокрема, у Меморіальному музеї співачки в с. Біла. У Тернопільській обласній філармонії відбувся концерт учнів та викладачів музичного училища ім. С. Крушельницької.
![Збірник. Віночок Соломії Крушельницької. Зібрав і упорядкував П. Медведик. Тернопіль. 1992.](https://i0.wp.com/ludkevytch.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/5a.jpeg?resize=696%2C984&ssl=1)
Гарним подарунком до ювілею стало видання збірника “Віночок Соломії Крушельницької” (матеріали зібрав та упорядкував П. Медведик), який, рідна Тернопільщина присвятила 120-річчю з дня народження славетної землячки. До книжки увійшли поетичні та музичні присвяти С. Крушельницькій, подано оперний і концертний репертуар артистки, грамофонні та магнітофонні записи голосу співачки, підбірка висловлювань відомих діячів культури про неї.
Львівські і тернопільські періодичні видання на своїх сторінках друкували інформацію про заходи, які відбулися до ювілею співачки. Газета “Літературна Україна”(1992, 29 жовтня) помістила черговий матеріал про співачку Михайла Головащенка: “Вершин світової слави сягнула Соломія Крушельницька”. Звертає на себе увагу стаття Остапа Черемшинського “Славетна співачка” у часописі “Вісті Придністров’я” (1992, 22 вересня), де автор опублікував уривки листів Франтішека Главачека (чеського публіциста, перекладача, україніста) зі спогадами про Соломію Крушельницьку.
120-літній ювілей Соломії Крушельницької був першим, що відзначався у Незалежній Україні. Завдяки створенню фестивалю та конкурсу, а також музею співачки у Львові як стаціонарного майданчика дослідження її спадщини, він розпочав новий етап вшанування пам’яті Артистки.
Матеріал підготували: Галина Тихобаєва,
Олександра Кирик