Станіслав Людкевич – піаніст-соліст “Слов’янського концерту” 5 березня 1898 року

137
Програма
Програма "Слов’янського концерту’. Львів 5 березня 1898

 Станіслав Людкевич понад 40 років співпрацював із хоровим товариством “Львівський Боян” – як композитор, диригент, співак-хорист, піаніст, член правління, музичний критик. Свого часу він писав, що товариство “для мене остає все одним з найсимпатичнійших і найдорожчих, якому хотів би я присвятити найкращу частину моїх думок і змагань”. Саме робота з “Бояном” давала Людкевичу можливість пізнати таємниці хорового письма й почути звукове втілення своїх творчих задумів. Адже цей колектив був першим виконавцем майже усіх хорових творів композитора – відмініатюр до розгорнутих вокально-симфонічних полотен.

Станіслав Людкевич після закінчення Ярославської гімназії, 1897 р.

В особистому архіві Людкевича зберігаються численні матеріали, які ілюструють цю тривалу й багатогранну співпрацю: документи, фото, програми концертів, рукописи й друковані видання музичних творів, пам’яткові речі.

Серед цих артефактів хочемо зупинити увагу на програмі “Слов’янського концерту”, який відбувся 5 березня 1898 року у великому залі Народного дому заходом “Львівського Бояна”. Насичену програму складали хорові та сольні обробки народних пісень та інструментальні твори слов’янських композиторів. На цьому концерті Станіслав Людкевич, тоді 19-річний студент Львівського університету, виступив як піаніст-соліст. Гра юного артиста, який виконав Другу рапсодію Миколи Лисенка і на біс власну композицію, привернула увагу музичних рецензентів. На жаль, у програмі концерту виконавця не названо. Мабуть тому у відгуку музичного оглядача часопису “Wiadomości artystyczne” (своє ім’я підписав криптонімом mrs) прізвище та ім’я Людкевича надруковане з помилками – Осип Люткевич замість Остап Людкевич. Саме так композитор підписувався на початку свого творчого шляху.Нижче подаємо переклад цієї рецензії українською мовою з виправленою неточністю.

  

mrs

З концертової зали

 

Товариство “Львівський Боян” 5 ц.м. влаштувало концерт, програму якого склали народні пісні майже усієї слов’янщини у хоровому та сольному виконанні.

Цю гарну програму відкрили розпочали українсько-руські пісні Кумановського (ІІІ В’язанка), також 2 пісні Лисенка “Дівча в хаті стояло”, “На беріжку у ставка” в укладі на мішаний хор a capella. Виступ викликав сподіваний ефект, адже пісні прозвучали гармонійно (суголосно), чисто й одразу захопили аудиторію. Чоловічий хор виконав польські народні пісні: Ґалля “Porównaj Boże”, Носковського “Mazurek” і Бурси “Gdzie ty jedziesz, Jasiu”. Вони прозвучали настільки бездоганно і бравурно,  що останню, в якій соло з чоловічим хором виконала п. Арданівна, мусили повторити. Опісля слідували словінські пісні в обробці на мішаний хор Хубата “Luna sije”, “Skrajanček poje”, “Lub’ca povej, povej!”. Ці твори, сумовиті, позначені якоюсь тужливою задумою, з гарною і соковитою гармонізацією, виконали бездоганно й ефектно. Остання “Lub’ca povej” гармонізацією і характером дуже нагадує народні пісні Каринтії (Каринтія – тепер федеральна земля Австрії – М.З.). Далі прозвучала в’язанка чеських пісень під назвою “Zpévy lidu českého” в обробці для мішаного хору з фортепіано. Ці композиції усім припали до душі завдяки майстерній, насиченого звучання гармонізації. Наступними виконано пісні російські: Римського-Корсакова “Wzoydy ty sonce”, “Oj na poli lypeńka” і Богданського “W nyz po Wolgi” для мішаного хору. Далі прозвучали пісні болгарські Товацовского і Янка для чоловічого хору; завершили хорові продукції (хорову частину) пісні українсько-руські Лисенка під назвою “І Веснянки” для мішаного хору.

Окрім хорових композицій, у концерті брав участь новостворений струнний квінтет, який бездоганно відіграв уривок з опери Щуровського “Богдан Хмельницький” і твір Носека “Kolébavka”.

Як піаніст виступив юний, дуже музикальний п. Людкевич Остап. Після виконання “Шумки” Лисенка, приневолений оплесками публіки, він додав композицію “Краков’яки” (правдоподібно свого авторства).

Сольні партії в хорах а також пісні “Якби мені черевички” Лисенка і “Z zaścianka” Солтиса виконала п. М. Арданівна, яка обдарована не потужним, однак дуже приємним голосом. Обидва твори вона проспівала із зрозумінням і хорошою, виразною дикцією. Заохочена оплесками, мусила понад програму додати “Краков’як” Недільського.

Нечисленний хор “Львівського Бояна” показав себе позитивно у всіх відношеннях. Колектив відзначається монолітністю звучання, дисциплінованістю, інтонує чисто, фразує із зрозумінням, з великою увагою до динамічних відтінків. Pianoіpianissimoчисте й незворушне, crescendo в міру поступове. Forteтрохи нерівне та інтонаційно нечисте, що є наслідком переважаючої кількості чоловічих голосів, особливо другого басу. У чоловічому складі є декілька сильних, світлого тембру перших тенорів і декілька дуже гарних басів. Загалом звучання чоловічого хору добре, соковите. Хорова дисципліна досконала, що є заслугою енергійного керівника п. Д-ра Федака. Цікава програма включала значну кількість слов’янських пісень, які нечасто можна почути у Львові, і була виконана бездоганно. Однак у заповненій залі Народного Дому ми не бачили осіб, яких зустрічаємо на концертах заходом інших музичних товариств. Очевидно, що прегарні задушевні звуки народних пісень не знаходять відгуку у слов’янських серцях музикальних львів’ян. Наші музичні сфери захоплені скандинавською, німецькою музикою і взагалі усілякими іншими розмаїтими проблемами. Напевно тому їм забракло часу прийти і послухати рідні твори у доброму виконанні, без тієї пихатості, яку називають мистецьким еталоном, приховуючи її посередність.

(Mrs. Z Sali koncertowej. Wiadomości artystyczne, 10 marca 1898, N 8, S. 64-65).

 

Текст підготувала Мар’яна Зубеляк, провідний зберігач фондів Меморіального музею Станіслава Людкевича