Вагомість друкованого слова у житті суспільства усвідомлювали авторитетні особистості Галичини і докладали зусиль, щоб галицька преса не тільки інформувала про важливі події, але й виховувала художній смак, розширювала світогляд читачів. Таким журналом став двотижневик «Ілюстрована Україна», перше число якого вийшло 4 січня 1913 року.

У проспекті (рекламному анонсі), що вийшов 20 грудня 1912 р. редакція детально знайомила читачів з тематикою дописів і структурою журналу, заохочувала передплачувати «одинокий ілюстрований журнал українських родин, посвячений літературі, критиці, малярству, архітектурі, плястиці, народній штуці, театральним справам, музиці, українській минувшині, етнографії і фізичному вихованю». Підзаголовок «журнал українських родин» чітко сигналізував, що часопис створений для спільного читання вдома — він має бути цікавим, доступним і зрозумілим усім членам сім’ї, а не лише вузькому колу інтелігенції.

Упродовж 1913 р. вийшло 24 випуски (деякі були спарені), у першій половині 1914 — десять. Редагував комітет під керівництвом Івана Крип’якевича, Іван Крип’якевич був зазначений як відповідальний редактор впродовж 1913 р., у 1914 р. цю посаду перейняв Дмитро Катамай. Видавала Видавнича спілка «Ілюстрована Україна». Адреса видавництва у Львові: «Ілюстрована Україна», Львів, вул. Руська 18.
За перший рік свого існування журнал здобув популярність серед читачів і мав великі шанси успішно розвиватися й надалі. Редакція анонсувала на 1914 р. видання бібліотеки «Ілюстрованої України», що мала включати 2 повісті, 1 наукову розвідку і 1 великий альбом українського Львова, але початок Першої світової війни зруйнував усі плани. 1 червня 1914 р. вийшов останній номер «Ілюстрованої України».

Попри галицьке походження, журнал приділяв значну увагу подіям у Наддніпрянській Україні — писав про відкриття пам’ятника Івану Котляревському в Полтаві, реставрацію палацу Розумовських у Батурині тощо. Подвійний номер 5/6 за 1914 рік був повністю присвячений відзначенню 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка.
Редакція докладала зусиль, щоб і музичні теми також були висвітлені на сторінках журналу. Для цієї праці залучила молодих музикантів, згодом видатних музичних діячів української діаспори в США Євгена Форостину (криптонім Еф), Осипа Залеського (псевдонім О. Жалоба, О. Жалода) та інших, прізвища деяких з них поки що не вдалося розшифрувати: a–moll, Чер.

Автори музичних публікацій намагалися висвітлювати події не лише локального, але й світового значення.
Нижче подано перелік номерів журналу, де публікувалися матеріали, пов’язані з музикою.
1913. № 5. С. 11-12. Еф. [Євген Форостина]. З історії музичної драми
1913. № 6. С. 2-3. Василь Пачовський. Скрипка Ів. Косинина, фото.
1913. № 6. С. 10. Еф. Концерт в пам’ять 52 роковин смерти Шевченка у Львов (Євген Форостина).
1913. № 6. С. 13. Конкурс на памятник М. Лисенка
1913. № 6. С. 14. Чер. З нашої музики. Нові композиції [Ф. Колесса «Якби мені черевики» до слів Шевченка на мішаний хор з супр. ф-но; С. Людкевича «За Дорошенка нашого пана»на жіночий хор]
1913. № 7. С. 7-9. Е. Форостина. Ваґнер (В столїтнї роковини) (початок), іл.
1913. № 7. С. 13. Хроніка. Музичний музей. [Ініціатива «Львівського Бояна»]
1913. № 8. С. 2-4. Е. Форостина. Ваґнер (В столїтнї роковини) (закінчення) Іл.
1913. № 8. С. 10. — a-moll. Три концерти
1913. № 9. С. 10-11. [Г. Коваленко-Коломацький]. Мої спогади (До біоґрафії М. Лисенка) (Кінець буде),
1913. № 9. С. 11-12. — О. Жалоба . Попис елєвів музичного інститута ім. Миколи Лисенка у Львові (Осип Залеський)
1913. № 10. С. 4-5. Г. Коваленко-Коломацький. Мої спогади (До біоґрафії М. Лисенка) Докінчення, 4 іл.
1913. № 10. С. 5-6. — Е. Форостина. Павло Сениця, фото.

1913. № 11. С. 3-5. О. Іван Гуркевич (переклад статті Роберта Адамі в журналі “Bühne und Welt”, січень 1913). Модест Менцїнський, фото
1913. № 11. С. 13. О. Жалода. З музики. Музичний вечір композицій Петра Чайковського
1913. № 13-14. С. 16. О.Ж.З. (Осип Залеський) Жан-Жак Руссо як музик
1913. № 13-14. С. 18-19 О. Жалоба. З музики. Річний попис елєвів львівського музичного інститута тов. ім. М. Лисенка у Львові. Концерт в честь 40-лїтної лїтературної дїяльности Івана Франка (Осип Залеський)
1913. № 15. С. 5. О. Жалоба. З музики. Концерт Олександра Семенова
1913. № 21-22. С. 19. О. Жалоба. З музики. Вечір народної пісні. Концерт на дохід яворівської ґімназії
1913. № 23. С. 7-9. О. Жалоба. Джюсеппе Верді. В столїтні роковини уродин, фото (с. 9).
1914. № 1. С. 18-19. О. Жалоба. З музики. Сьвяточний вечір памяти Лесї Українки. Попис елєвів музичного інституту тов. ім. М. Лисенка
1914. № 2. С. 35-36. О. Жалоба. Музична хронїка
1914. № 3 С. 49-50. С. Бунько. Музична хронїка. Ювілей Ваґнера.
1914. № 3 С. 50-51. Музичні афоризми
1914. № 5-6. С. 99-101 О. Жалоба. Ювілейні Шевченківські концерти у Львові
1914. № 7. С. 111-113 [Без підпису] Гостинні виступи Модеста Менцинського в надвірній цїсарській опері у Відни. Фото М. Менцинського : с. 112, 113 ,114, 115

1914 № 7. С. 117-118. О. Жалоба. З музики.
1914. № 8. С. 134–135. Василь Барвінський. З музики
1914. № 9. С. 145-146. Мар. Явецький. Новий напрям в музичнім вихованю.
Усі випуски журналу доступні в електронному вигляді на сайті: ЦИФРОВА БІБЛІОТЕКА ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ
Підготувала Роксоляна Мисько-Пасічник
Література:
Середа О. У полоні арту: українська мистецька преса Галичини міжвоєнного двадцятиліття: монографія. Львів, 2023. 364 с., іл.
Терещук О. Ілюстрована Україна. Українська преса в Україні та світі ХІХ–ХХ ст.: іст.-бібліогр. дослідж. / уклад.: М. М. Романюк, М. В. Галушко, Л. В. Сніцарчук. Львів, 2014. Т. 4: 1911–1916 рр. С. 147.
Українські часописи Львова. 1848-1939 [Текст] : [іст.-бібліогр. дослідж.]. Т. 2 : 1901-1919 / уклад.: М. М. Романюк, М. В. Галушко. Львів, 2002. 692 с.



