Від ювілею до ювілею: 130-ліття від дня народження Соломії Крушельницької

579

130-річчя Соломії Крушельницької святкували вже в новому тисячолітті.

Україна, відсвяткувавши Міленіум і своє перше десятиліття незалежності, стояла перед новими викликами. Патріотичний ентузіазм 1990-років згасав. Країна почала ділитися на індустріальний багатий Схід і культурний, але бідний, Захід. Суспільство лихоманило: вбивство Ґонґадзе, плівки Мельниченка… За таких обставин ювілей Соломії Крушельницької у 2002 році, на жаль,не отримав підтримки на державному рівні.

Компакт диски із записами С. Крушельницької. Автор проекту – Андрій Кочур

 

Київ вшанував ювілярку лише літературно-музичним вечором (автор композиції та режисер Софія Майданська), що відбувся 23 вересня у Національній музичній академії. У програмі концерту прозвучали улюблені пісні, твори з її репертуару у виконанні молодих співаків та музикантів. На вечорі відбулася презентація CD альбому “Соломія Крушельницька” (два компакт-диски з реставрованими прижиттєвими записами голосу співачки). Автор проекту Андрій Кочур розповів про роботу над цим виданням, яке стало першим в Україні після записів голосу С. Крушельницької на платівках фірми “Мелодія”, що були видані до 100-річчя співачки у 1973 році. В анонсі до цього видання зазначалося: “CD – чудовий подарунок меломанам і тим, хто цікавиться українською культурою. Спонсорами альбому виступили фонди “Відродження”, “Україна інкогніта”, приватні особи. Виконавці проекту – дирекція Літературного музею Г. Кочура – Марія та Андрій Кочури. Тираж альбому невеликий – всього 1000 примірників. Ціна – 50 гривень. Трохи дорого, але для справжніх шанувальників кластичної музики все ж прийнятно”.

Оглядаючи події цього ювілею, без перебільшення можемо стверджувати, що центром святкувань був Львів, а головними майданчиками стали два мистецькі заклади пов’язані з іменем Соломії Крушельницької – Музично-меморіальний музей співачки та Оперний театр її імені (від 2001 року).

Афіші заходів, що відбулися у Музично-меморіальному музеї С. Крушельницької у Львові 23, 24 і 29 вересня 2002р.

Директор Літературного музею Григорія Кочура Андрій Кочур виступає на Наукових читаннях у Музеї Соломії Крушельницької,Львів, 23 вересня 2002 р.
Директор Літературного музею Григорія Кочура Андрій Кочур виступає на Наукових читаннях у Музеї Соломії Крушельницької,Львів, 23 вересня 2002 р.

 

Солістка Львівської опери Наталя Романюк під час концерту в Музеї співачки, Львів, 24 вересня 2002 р.
Солістка Львівської опери Наталя Романюк під час концерту в Музеї співачки, Львів, 24 вересня 2002 р.

У Музеї Соломії Крушельницької традиційно урочисті заходи відбулися 23 і 24 вересня. В день народження співачки було проведено Наукові читання, на яких з доповідями виступили працівники музею, викладачі Львівської державної музичної академії ім. М. Лисенка, гості з Тернополя та Києва. Наступного дня відбувся вокальний вечір за участю солістки Львівської опери Наталі Романюк (партія фортепіано О. Менцинська) та скрипальки Іванни Гусар, учениці Львівської середньої-спеціалізованої школи-інтернату ім. С. Крушельницької (партія фортепіано О. Кужель).

Ще один концерт в Музеї 29 вересня підготували солісти Львівської філармонії Лілія Коструба та Оксана Савіцька.

Знаковою подією, що була приурочена до ювілею, стало Перше зібрання родини Соломії Крушельницької в Музеї співачки, яке відбулося 24 серпня 2002 року. «У ювілейний рік працівники Музею С. Крушельницької вирішили зробити здавалося би, неможливе – вперше зібрати за єдиним столом родину співачки. Ця подія збіглася зі святкуванням Дня Незалежності, й, мабуть, таки не випадково. Адже, для Соломії рідний край і сім’я були нероздільними поняттями. Гості поприїжджали з Києва, Стрия, Лос-Анджелеса …Серед відомих українських діячів рід Крушельницької представляли композитори Мирослав Скорик і Богдана Фільц, перекладач античних текстів Андрій Содомора, стрийська поетеса Теодора Савчинська-Латик. Загалом, біля родинного вогнища зібралося понад 30 осіб.” (Н. Паньків “Нас піснею вона єднає”, г. “Україна і час”, 29 серпня, 2002).

Андрій Семотюк, внучатий небіж С. Крушельницької, на Першому зібранні родини Крушельницьких-Савчинських у Музеї співачки, 24 серпня 2002 р.
Андрій Семотюк, внучатий небіж С. Крушельницької, на Першому зібранні родини Крушельницьких-Савчинських у Музеї співачки, 24 серпня 2002 р.
Учасники Першого зібрання родини Крушельницьких-Савчинських (ліворуч):1 ряд – Богдана Фільц, Мирослав Скорик, Олександра Блавацька; 2ряд–Лев Тарнавський, Теодора Савчинська-Латик, Роман Нуд. 24 серпня 2002 р.
Учасники Першого зібрання родини Крушельницьких-Савчинських (ліворуч):1 ряд – Богдана Фільц, Мирослав Скорик, Олександра Блавацька; 2 ряд – Лев Тарнавський, Теодора Савчинська-Латик, Роман Нуд. 24 серпня 2002 р.

Учасники зібрання підписали звернення до міського голови Львова з проханням посприяти відселенню мешканців з будинку Соломії Крушельницької з метою розширення музею співачки.

До цієї події в музеї була побудована виставка з фондів музею, яка знайомила відвідувачів з представниками славного роду Крушельницьких-Савчинських.

До вшанування ювілярки долучилася і Львівська державна музична академія ім. М. Лисенка. Ще 29 травня у Музеї співачки відбувся концерт “Лети моя пісне”, на якому прозвучала вокально-камерна музика українських композиторів у виконанні студентів вокального (клас камерного співу проф. М. Логойди) та фортепіанного факультетів. А 2 та 15 жовтня студенти класу викладачів вокальної кафедри Л. Кривоцюк і М. Процев’ят виконали твори зарубіжних і українських композиторів у концертах, які відбулися на двох майданчиках – в Музеї Соломії Крушельницької та малому залі Музичної академії.

30 листопада у залі Львівської обласної філармонії відбувся Вечір пам’яті Соломії Крушельницької (до 130-річчя від дня народження та 50-ї річниці смерті співачки),у якому взяли участь провідні солісти філармонії Лілія Коструба Оксана Савіцька, струнний квартет Володимира Дуди, а також майстри художнього слова Олег Батов та Інна Павлюк. У фойє експонувалася виставка оригінальних документів з фондів Музично-меморіального музею С. Крушельницької у Львові.

130-річчя Соломії Крушельницької відзначали у товаристві ще двох достойних ювілярів 2002 року – Миколи Лисенка та Одарки Бандрівської. Музей С. Крушельницької активно долучився до цих святкувань.

Скульптурний портрет С. Крушельницької( автор Я. Скакун) у Дзеркальній залі Львівської опери
Скульптурний портрет С. Крушельницької (автор Я. Скакун) у Дзеркальній залі Львівської опери

Львівська опера гідно вшануваласвою Патронесу в рік її ювілею. У березні у Міжнародний день театру в Дзеркальній залі було встановлено і посвячено скульптурний портрет Соломії Крушельницької роботи скульптора Ярослава Скакуна. “Після відкриття скульптури всесвітньовідомої співачки Соломії Крушельницької у Львівській опері відбувся святковий концерт. Наша Соломія відтепер знову повернулася у рідний дім і освячуватиме його своєю присутністю”. (Г. Гупало “Повернення Соломії Крушельницької до рідного дому”, г. “Армія України”, 9 квітня 2002).

4 листопада відкрився ІХ (позачерговий, у зв’язку зі 130-річним ювілеєм співачки) фестиваль оперного мистецтва ім. Соломії Крушельницької. Фестиваль, що відбувся під патронатом Мирона Янківа, голови Львівської облдержадміністрації, чи не вперше отримав гідну матеріальну підтримку з боку місцевої влади. Директором Фестивалю призначено Тадея Едера, художнім керівником – Ігоря Лацанича. На жаль, для видатного диригента, засновника цього фестивалю (1988р.), власне ІХ став останнім (І. Лацанич помер у 2003 р.). До програми Фестивалю 2002 увійшли три опери Дж. Пуччіні – “Богема”, “Мадам Баттерфляй”, “Тоска”. Відкрився Фестиваль концертом учнів і викладачів Львівської середньої спеціальної музичної школи-інтернату ім. С. Крушельницької, а завершився традиційно Гала-концертом. Серед виконавців, окрім львів’ян, найбільш численно та на високому рівні була представлена Національна опера України – Лідія Забіляста, Ольга Нагорна, Сергій Магера, Андрій Романенко, Петро Приймак, Назар Павленко. Статус міжнародного підтримали гості з Росії (Галина Чорноба) та Польщі (Томаш Кук).

На батьківщині Соломії Крушельницької відзначали її ювілей, як завжди, з великим ентузіазмом та глибокою пошаною до своєї землячки. “Велелюдні урочистості відбувались у с. Біла, де пройшли дитячі та юнацькі роки співачки. Тут свято почалося службою Божою у церкві, де був священником її батько – Амвросій Крушельницький. Святкова процесія з хоругвами, синьо-жовтими прапорами, у білецьких вишиванках прямувала на сільський цвинтар до могили Амвросія і Теодори Крушельницьких. На могилі … правилась панахида, звучали молитви, промови. На майдані ім. Родини Крушельницьких біля меморіального музею розташувалась широким колом святково вбрана публіка. Урочисті промови високих посадових осіб, спонсорів свята, голови новоутвореного Благодійного фонду “Соломія” Марти Подкович. Після урочистої частини відбувся чудовий концерт силами білецького хору “Просвіта” під орудою І. Романка, музучилища ім. С. Крушельницької, педуніверситету ім. В. Гнатюка. Дитячі вірші, пісні і танці дарували присутнім маленькі Соломійки Білої”. (М. Зайко, Ювілейні урочини, г. “Соломія”, № 3, листопад 2002).

До ювілею працівники Тернопільського краєзнавчого музею розгорнули виставку“В ній усе було справжньою гармонією”, де представили оригінальні матеріали з фондової колекції, пов’язані із С. Крушельницькою. Окрема частина виставки була присвячена пам’яті Ігоря Ґерети, дослідника життя і творчості співачки, автора експозиції Меморіального музею Соломії Крушельницької у Білій, який помер у червні  2002 року.

У Тернопільському драматичному театрі ім. Т. Шевченка відбувся великий концерт камерного хору Кременецького гуманітарного педагогічного інститутуім. Т. Шевченка.

Програма ювілейних заходів у Тернополі.6 жовтня 2002 р.
Програма ювілейних заходів у Тернополі.6 жовтня 2002 р.

Святкування на батьківщині співачки завершилися 6 жовтня Всеукраїнською науковою конференцією “Соломія Крушельницька та світова музична культура” у Тернопільському педагогічному університеті за участю науковців зі Львова і Тернополя та святковим концертом.

Переглядаючи періодичні видання, можна дійти висновку, що найповніше події ювілейного року висвітлювала львівська преса на сторінках газет “Високий замок»”,  “За вільну Україну”, “Львівська правда”, “Поступ”.

Серед центральних газет лише “Культура і життя” 25 вересня 2002 року надрукувала статтю Михайла Головащенка «На вершині світової слави» і “Відкритий лист львівському міському голові Л.К. Буняку від родини Соломії Крушельницької”. Цікаві матеріали опублікували “несподівані” видання –“Армія України” і “Комсомольская правда в Украине” завдяки журналістці Ларисі Марчук.

Ювілейний випуск газети» Соломія»( Тернопіль),№3, листопад 2002р.
Ювілейний випуск газети» Соломія»( Тернопіль),№3, листопад 2002р.

Проте, «чемпіоном» щодо кількості публікацій стала газета “Соломія” (Тернопіль). Кожен номер цього видання впродовж року був заповнений різноманітними матеріалами, присвяченими С. Крушельницькій та її ювілею. У листопадовому випуску редакція часопису повністю «віддала» кілька сторінок Музично-меморіальному музею Соломії Крушельницької у Львові, надрукувавши статті його наукових співробітників (І. Лужецька “Львівський музей Крушельницької вперше зібрав нащадків Соломії”, Д. Білавич “1902 рік в житті Соломії Крушельницької”, М. Зубеляк “Соломія Крушельницька в операх Ріхарда Штрауса”), опублікувавши Листа до міського голови Львова від родини С. Крушельницької та підбірку світлин про ювілейні торжества у Музеї співачки.

Ювілейний календар, виданий Музично-меморіальним музеєм С. Крушельницької у Львові, 2002 р.
Ювілейний календар, виданий Музично-меморіальним музеєм С. Крушельницької у Львові, 2002 р.
Перший ілюстрований путівник Музично-меморіальним музеєм С. Крушельницької у Львові. Львів, «Каменяр», 2002 р.
Перший ілюстрований путівник Музично-меморіальним музеєм С. Крушельницької у Львові. Львів, «Каменяр», 2002 р.
Рекламний буклет Музею Соломії Крушельницької у с. Біла. 2002 р.
Рекламний буклет Музею Соломії Крушельницької у с. Біла. 2002 р.

 

Слід згадати кілька видань, що вийшли друком у 2002 році завдяки музейним працівникам. Це – ювілейний настільний календар та перший ілюстрований путівник експозицією Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові, а також рекламний буклет Меморіального музею С. Крушельницької у Білій, приурочений до ювілею співачки.

Підсумовуючи здобутки 130-річного ювілею Соломії Крушельницької, варто наголосити, що його характерною ознакою стала увага до конкретних справ у вшануванні пам’яті великої співачки. Преса найбільше коментувала такі події, як відкриття скульптурного портрету у Львівській опері, впорядкування Майдану Родини Крушельницьких у Білій, ініціативу представників родини співачки щодо розширення Музею Соломії Крушельницької у Львові. Громадськість закликала владу надавати фінансову підтримку заходам і виданням, вкладати кошти у розвиток інфраструктури закладів культури, а не лише формально очолювати ювілейні торжества.

Матеріал підготували Галина Тихобаєва та Олександра Кирик