Знайомство Станіслава Людкевича з творчістю Тараса Шевченка відбулося ще у гімназійні роки завдяки його вчителю з української мови Андрію Шахновичу. З тих далеких часів композитор проніс крізь усе своє життя велику шану до поетового слова. Людкевич є автором монументальних вокально-симфонічних творів на тексти Тараса Шевченка – кантати-симфонії “Кавказ” і кантати “Заповіт”, а також – хорових і камерно-вокальних композицій.
Поява кантати-симфонії “Кавказ” ознаменувала початок нової доби в музичній культурі Галичини. Значення цього твору для української нації глибоко усвідомив сучасник Станіслав Людкевича композитор Василь Барвінський: “Для нас, українців, не лиш в Галичині, але на цілій широкій Україні цей твір має неоціненне значення. Чим для німця є “Перстень Нібелюнґів” Вагнера, або для Чеха симфонічний цикл Сметани “Моя батьківщина”, тим – або й ще чимось більшим – є для нас “Кавказ” Станіслава Людкевича”.
На виставці кантата-симфонія “Кавказ” представлена у двох нотних виданнях і на платівці, яка була записана у 1963 р. за участю симфонічного оркестру Львівської філармонії, хорової капели “Трембіта”; диригував Микола Колесса.
На виставці експонуються музичні твори С. Людкевича на слова Тараса Шевченка, більшість з яких видані у першій третині ХХ ст. Серед них – чоловічий хор з супроводом оркестру “Косар”, який галицька публіка вперше почула на Шевченківському концерті 1901 року, і який розпочинає музичну Шевченкіану Станіслава Людкевича.
На виставці представлені не лише музичні твори Станіслава Людкевича на слова Тараса Шевченка, але також його музикознавчі дослідження. Творчість Кобзаря посідала важливе місце у музикознавчому доробку Станіслава Людкевича. Композитор досліджував поезію Тараса Шевченка з точки зору її співності і мелодійності, порушував актуальні питання композиторських інтерпретацій Шевченкового слова.
Окрему тему виставки становлять раритетні книжкові видання з особистої бібліотеки композитора 1898-1937 років.
