Станіслава Людкевича цілком справедливо називаємо видатним львів’янином. Адже з цим містом доля пов’язала композитора на довгі роки. Ось лише перелік вулиць, на яких він мешкав у різний час: Руська, Коперника, Св. Мартина, Зелена, О. Фредра, Баторого, Скарбківська, Л. Сапіги. Упродовж 10 років композитор винаймав помешкання у кам’яниці Соломії Крушельницької по вул. Ю. Крашевського, 23 (тепер – Соломії Крушельницької).  У 1931-1961 рр. проживав вул. Шептицьких, 14 (за радянських часів Кірова, згодом знову Шептицьких). Наприкінці 1961 р. Людкевич переїздить до власного будинку по вул. Військовій, 7 (теперішня С. Людкевича).

Зі спогадів Миколи Колесси: “В ті часи, коли С. Людкевич ще жив на своїй холостяцькій квартирі, він не любив, щоби його відвідували. Зате після того, як він поселився в своєму власному домі, а головно після одруження, коли то в його хаті запанував зразковий лад, а на городі появилися квіти, посаджені дбайливою рукою, Станислав Пилипович радо вітав у себе гостей”.

На ювілейній виставці “Гості дому Людкевича” представлені світлини з музейних фондів а також художні портрети композитора авторства Г. Смольського і Р. Безпалківа.

Поява кантати-симфонії “Кавказ” ознаменувала початок нової доби в музичній культурі Галичини. Значення цього твору для української нації глибоко усвідомив сучасник Станіслав Людкевича композитор Василь Барвінський: “Для нас, українців, не лиш в Галичині, але на цілій широкій Україні цей твір має неоціненне значення. Чим для німця є “Перстень Нібелюнґів” Вагнера, або для Чеха симфонічний цикл Сметани “Моя батьківщина”, тим – або й ще чимось більшим – є для нас “Кавказ” Станіслава Людкевича”.

На виставці кантата-симфонія “Кавказ” представлена у двох нотних виданнях і на платівці, яка була записана у 1963 р. за участю симфонічного оркестру Львівської філармонії, хорової капели “Трембіта”; диригував Микола Колесса.

На виставці експонуються музичні твори С. Людкевича на слова Тараса Шевченка, більшість з яких видані у першій третині ХХ ст. Серед них – чоловічий хор з супроводом оркестру “Косар”, який галицька публіка вперше почула на Шевченківському концерті 1901 року, і який розпочинає музичну Шевченкіану Станіслава Людкевича.

На виставці представлені не лише музичні твори Станіслава Людкевича на слова Тараса Шевченка, але також його музикознавчі дослідження. Творчість Кобзаря посідала важливе місце у музикознавчому доробку Станіслава Людкевича. Композитор досліджував поезію Тараса Шевченка з точки зору її співності і мелодійності, порушував актуальні питання композиторських інтерпретацій Шевченкового слова.

Окрему тему виставки становлять раритетні книжкові видання з особистої бібліотеки композитора 1898-1937 років.