Попри офіційні титули, звання й посади – це була енергійна, яскрава особистість, постійно сповнена цікавих ідей та планів. З перших днів роботи Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові Стефанія Павлишин була нашою порадницею, щирою приятелькою, натхненницею в реалізації численних задумів.

Стефанія Стефанівна Павлишин – це ціла епоха в українському музикознавстві. Ерудиція, принциповість, неймовірна працездатність, відвага, цілеспрямованість, почуття гумору… сукупність цих якостей творить портрет унікальної особистості музикознавця-педагога-лектора-критика, яка завжди перебувала в центрі подій культурно-мистецького життя не лише Львова, України, а й світу, надихала і спонукала до дії.

Стефанія Стефанівна Павлишин народилася 20 травня 1930 р. у м. Коломия тепер Івано-Франківської області. Батько й мати були дуже музикальні і свою доньку в 6 років віддали навчатися в музичну школу при товаристві ім. М. Монюшка. У 1945 р. батька – Стефана Павлишина заарештували органи НКВС. У тому ж році С. Павлишин закінчила музичну школу і переїхала до Львова. Вступила на фортепіанне відділення Львівського музичного училища (тепер – Львівський музичний фаховий коледж імені Станіслава Людкевича). У 1947 р. закінчила вечірню школу 10-річку, а у 1949 р., завершивши фортепіанне (у Е.Кашиної), а також три курси теоретичного відділення училища, вступила на 2-й курс історико-теоретичного факультету Львівської консерваторії. Повний курс пройшла за три роки і у 1952 р. отримала диплом з відзнакою (керівник дипломної роботи “Проблема лібрето радянської опери” А.Котляревський). Рівночасно від 1949 р. працювала у музичних школах Львова (№ 1 і № 2 та вечірній), допомагаючи в утриманні родини (мала молодшого брата і сестру). Батько повернувся із Комі у 1956 р. важко хворим.

Отримавши рекомендацію в аспірантуру, навчалася в аспірантурі Київської консерваторії, у 1955 р. захистила кандидатську дисертацію “Творчість Д.В.Січинського” (науковий керівник П.Козицький). У 1953-54 рр. працювала тут як викладач історії української музики. У 1954-1985 рр. – викладала у Львівській державній консерваторії ім. М. Лисенка, професор (з 1983). Вела курси історії зарубіжної музики, сучасної української, музики народів СРСР, семінари з сучасної музики та спеціалізацію з музикознавства. Доктор мистецтвознавства (1981 р., докторська дисертація на тему “Тенденції розвитку західної музики ХХ ст.”) З 1985 р. на творчій роботі, член Спілки композиторів від 1957 р. У 1992-98 рр. голова секції мистецтвознавства, з 1998 р. – голова секції культурології Західного наукового центру НАН України, член правління Спілки композиторів України, дійсний член Наукового товариства ім. Т. Шевченка. Почесний доктор Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка (2010). До останніх днів життя перебувала в центрі мистецьких подій, активно їх обговорювала, ділилася планами…

Серед найважливіших тем наукових праць вченої особливе місце займали проблеми композиторської творчості ХХ ст. в усіх можливих аспектах: творчість американського композитора Чарльза Айвза, експериментальні пошуки метра нововіденької школи Арнольда Шенберґа, а також – художні звершення останніх десятиріч, зокрема, американських авторів Джорджа Крамба, Джона Кейджа, Мортона Фелдмена та інших, приділяла особливу увагу слов’янським школам, польській і чеській. Окреме місце посідала в її дослідженнях українська музика, представлена у широкому і різноплановому історичному ракурсі – від галицької школи кінця XIX ст. до творчих звершень останніх років, поданих крізь призму світового мистецького процесу, у тісному взаємозв’язку з ним, але водночас трактованого як неповторний вияв національного духу, до найновіших процесів, які формують обличчя національної музичної культури сьогодення. Автор близько 20 монографій, зокрема, про Д. Січинського, В. Барвінського, В. Сильвестрова, І. Соневицького, М. Кузана, С. Туркевич-Лісовську, Ч. Айвза, А. Шенберга, Іру Маланюк, понад 300 статей.

Не пам’ятаємо її пригніченою чи розчарованою, а лише повною енергії і молодечого запалу. Такою залишиться у наших серцях СТЕФАНІЯ СТЕФАНІВНА ПАВЛИШИН. Світла їй пам’ять!

Роксоляна Мисько-Пасічник, колишня студентка Стефанії Павлишин.

Розпочнемо фестивальну декаду з молитви.
8 вересня (п’ятниця) о 16.00 відбудеться урочиста Панахади на Личаківському цвинтарі за участю хору викладачів Львівського музичного коледжу ім. Станіслава Людкевича, суспільно-культурного товариства “Надсяння”.

Програма Фестивалю

8 вересня, п’ятниця / 19:00
Відкриття фестивалю.
Презентація – перегляд медіаматеріалів “Людкевич у спогадах”
За келихом вина.
Вхід вільний
Конференц-зала готелю Жорж, площа Міцкевича,1

9 вересня, субота / 11:00
Публічна дискусія
“Класична музика в українському суспільстві з часів незалежності”
Вхід: безкоштовно, попередня реєстрація на сайті collegiummusicum.com.ua
Львівський літературно-меморіальний музей Івана Франка, вулиця Франка, 150/152

9 вересня, субота / 18:00
“Образотворче мистецтво у Львові першої половини ХХ сторіччя” / Лекція
Лекторка мистецтвознавиця Мар’яна Максимів
Вхід: безкоштовно, попередня реєстрація на сайті collegiummusicum.com.ua
Львівська галерея мистецтв ім. Бориса Возницького, вулиця Стефаника, 3

9 вересня, субота / 20:00
Станіслав Людкевич – Літургія /за збірником літургійних пісень на основі народних наспівів
Вокальний ансамбль Collegium Musicum
керівник – Віктор Пилипишин
Вхід: квитки
Музей Пінзеля, площа Митна, 2

10 вересня, неділя / 11:00
ВІКІМАЙСТЕРНЯ: мистецтво
куратор Юрко Булка
Вхід: безкоштовно, попередня реєстрація на сайті collegiummusicum.com.ua
Бібліотека на Ринку. Львівська обласна бібліотека для юнацтва, площа Ринок, 9

10 вересня, неділя / 11:00
Екскурсія в дім Людкевича
Екскурсовод Мар’яна Зубеляк
Вхід: попередня реєстрація на сайті collegiummusicum.com.ua, #PayWhatYouCan
Меморіальний музей Станіслава Людкевича, вулиця С. Людкевича, 7

10 вересня, неділя / 18:00
“Галицька музика до 1939” / лекція
Лекторка проф. Любов Кияновська
Вхід: попередня реєстрація на сайті collegiummusicum.com.ua, #PayWhatYouCan
Львівська галерея мистецтв ім. Бориса Возницького, вулиця Стефаника, 3

10 вересня, неділя / 20:00
Тріо з Галичини / концерт
Петро Тітяєв / скрипка, Ярослав Мигаль / віолончель, Анастасія Бойко / фортепіано
Василь Барвінський – Тріо
Станіслав Людкевич – Тріо “Ноктюрн”
Нестор Нижанківський – Тріо
Станіслав Людкевич – “Велике тріо”
Вхід: квитки
Львівська галерея мистецтв ім. Бориса Возницького, вулиця Стефаника, 3

11 вересня, понеділок / 19:00
Антоній Баришевський / фортепіано
Джон Кейдж – Інтерлюдії та сонати для препарованого фортепіано
Вхід: квитки
Порохова вежа, вулиця Підвальна, 4

12 вересня, вівторок / 17:00
Людкевич в 4 роки /концерт
Петро Довгань – фортепіано
Наталія Зубко – фортепіано
С. Людкевич. Січовий марш “Ой ішли наші Славні Запорожці”
С. Людкевич. Valse melancolique на тему новели О. Кобилянської
А. Дворжак. Слов’янські танці Ор. 46 Nr 1, 7, 8
С. Людкевич. Швачка-марш
С. Людкевич. Військовий марш “Під мурами Єрихону” з опери “Бар-Кохба”
ВХІД ВІЛЬНИЙ
Львівський музичний коледж імені Станіслава Людкевича, пл. Маркіяна Шашкевича, 5

12 вересня, вівторок / 19:00
“Людкевич і лінгвістична свідомість модернізму” / концерт-лекція
проф. Олександр Козаренко / фортепіано, лектор
проф. Лідія Шутко / скрипка
Станіслав Людкевич – Голосіння
Станіслав Людкевич – Чабарашка
Микола Колесса – Коломийки
Вхід: квитки
Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької, вулиця С. Крушельницької, 23

12 вересня, вівторок / 21:00
Шість (не)знайомих композиторів Львова / концерт
Світлана Позднишева / фортепіано, Аліна Шевченко / фортепіано
Станіслав Невядомський — Menuet, Barcarolle, Valse, op.12
Станіслав Невядомський — Цикл “Свято кохання”, ор. 27
Станіслав Невядомський — Melodie romantique, Capriccietto, Serenade slave, Valse, ор. 30
Станіслав Невядомський — Цикл “Мелодійні пісні” op. 34
Василь Безкоровайний — “В гаю зеленім”: фантазія на тему мельодії Остапа Нижанковського
Василь Безкоровайний — Вальс “Вечірні мрії”
Василь Безкоровайний — “Пісня без слів”
Ян Галь – “Маленький вальс”
Нестор Нижанківський – “Листи до неї”
Василь Барвінський – Цикл “Любов”
Микола Колесса – Сюїта для фортепіано
Микола Колесса – Пасакалія, Скерцо та Фуга
Микола Колесса – “Картинки з Гуцульщини”
Вхід: квитки
Порохова вежа, вулиця Підвальна, 4

13 вересня, середа / 20:00
Фортепіанні твори Людкевича / концерт
Віталій Лиман / фортепіано
Вхід: квитки
Львівська галерея мистецтв ім. Бориса Возницького, вулиця Стефаника, 3

14 вересня, четвер / 18:00
“Людкевич та літугрупування “Молода муза” / лекція
Лектор Данило Ільницький
Вхід: попередня реєстрація на сайті collegiummusicum.com.ua, #PayWhatYouCan
Львівська галерея мистецтв ім. Бориса Возницького, вулиця Стефаника, 3

14 вересня, четвер / 20:00
Струнні квартети / концерт
Михайло Вербицький – Симфонія №10
Станіслав Людкевич – Балада для струнного квартету
Станіслав Людкевич – Варіації на тему народної пісні для струнного квартету
Станіслав Людкевич – 6 п’єс для струнного квартету
Борис Кудрик – Струнний квартет
Струнний квартет “Phoenix”
Вхід: квитки
Львівська галерея мистецтв ім. Бориса Возницького, вулиця Стефаника, 3

15 вересня, п’ятниця / 18:00
“Ніцше як філософ і музикант. Сприйняття його ідей в Західній Україні” / лекція
Лектор проф. Тарас Лютий
Вхід: попередня реєстрація на сайті collegiummusicum.com.ua, #PayWhatYouCan
Львівська галерея мистецтв ім. Бориса Возницького, вулиця Стефаника, 3

15 вересня, п’ятниця / 20:00
Контекст часу / концерт
Музика львівського додекафоніста Юзефа Кофлера та Тадея Маєрського
Віталій Лиман – фортепіано
Оксана Литвиненко – віолончель
Андрій Макаревич – фортепіано
Вхід: квитки
Львівська галерея мистецтв ім. Бориса Возницького, вулиця Стефаника, 3

15 вересня, п’ятниця / 21:30
Екскурсія в дім Людкевича
Екскурсовод Мар’яна Зубеляк
Вхід: попередня реєстрація на сайті collegiummusicum.com.ua, #PayWhatYouCan
Меморіальний музей Станіслава Людкевича, вулиця С. Людкевича, 7

16 вересня, субота / 11:00
Екскурсія в дім Людкевича
Екскурсовод Мар’яна Зубеляк
Вхід: попередня реєстрація на сайті collegiummusicum.com.ua, #PayWhatYouCan
Меморіальний музей Станіслава Людкевича, вулиця С. Людкевича, 7

16 вересня, субота / 18:00
“Інфраструктура музичного життя Галичини та жанрова система української музики до 1941” / лекція
Лектор Юрій Чекан
Вхід: попередня реєстрація на сайті collegiummusicum.com.ua, #PayWhatYouCan
Львівська галерея мистецтв ім. Бориса Возницького, вулиця Стефаника, 3

16 вересня, субота / 20:00
Концерт вокальної музики Людкевича
Софія Соловій / сопрано
Юлія Маківничук / фортепіано
Вхід: квитки
Львівська галерея мистецтв ім. Бориса Возницького, вулиця Стефаника, 3

17 вересня, неділя / 11:00
ВІКІМАЙСТЕРНЯ: мистецтво 2.0
куратор Юрко Булка
Вхід: безкоштовно, попередня реєстрація на сайті collegiummusicum.com.ua
Бібліотека на Ринку. Львівська обласна бібліотека для юнацтва, площа Ринок, 9

17 вересня, неділя / 15:00
Cамопрезентація для митців
Бізнес-тренерка Людмила Калабуха
Вхід: безкоштовно, попередня реєстрація на сайті collegiummusicum.com.ua

17 вересня, неділя / 15:00
Концерт для дітей / на основі музики Людкевича
Центр музичного розвитку “Tempo”
Вхід: квитки
Львівський літературно-меморіальний музей Івана Франка, вул. Франка, 150/152

17 вересня, неділя / 18:00
Закриття Фестивалю
Концерт симфонічної музики / концерт
Петро Тітяєв / скрипка
Академічний симфонічний оркестр львівської філармонії
Іван Остапович / дириґент
Станіслав Людкевич – Концерт для скрипки з оркестром
Станіслав Людкевич – Симфонічна поема “Колядниця” (не виконувалася!)
Станіслав Людкевич – Симфонічна поема “Чакона”
Станіслав Людкевич – Симфонічна поема “Веснянки” (не виконувалася!)
Станіслав Людкевич – Прикарпатська симфонія

Вхід: квитки
Концертний зал ім. С.Людкевича
Львівська Філармонія, вулиця Чайковського, 7

Під час Людкевич Фесту можна буде придбати книжкові й нотні видання Станіслава Людкевича і про нього, що були підготовлені працівниками Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької впродовж 1999-2014 років.

Згодом Людкевич виступив ініціатором організації філій Інституту по всіх містах Західної України і став їх першим інспектором. Ось що він писав з цього приводу: “Наша суспільність у Львові і в краю повинна зрозуміти, що музика для музикально одареної нації повинна і мусить бути не «люксусом», а хлібом насущним, елементом конечним для культурного розвою”.

Станіслав Людкевич постійно роз’їжджав по всіх філіях, очолював комісії на піврічних і річних іспитах, виділяв кращих учнів для участі у звітних концертах-пописах у Львові. Зі спогадів музикознавця і композитора Василя Витвицького: “Ніхто інший не провадив так точно іспитових протоколів, як наш інспектор. Кожна гама, кожний пасаж і кожний твір були точно занотовані з маленькими позначками якості виконання. У цьому і в пильному вислухуванні всіх учнів від першого до останнього він був непохитний”.

Коло педагогічних інтересів професора Людкевича надзвичайно широке. Передовсім це навчання співу і музики в загальноосвітніх школах, викладання музично-теоретичних предметів і ведення курсу композиції у спеціалізованих учбових закладах. Професора Людкевича постійно хвилювало й питання методики викладання музично-теоретичних дисциплін, зокрема сольфеджіо і гармонії, а звідси – робота над підготовкою необхідних підручників українською мовою. Так, у 1913 р. Людкевич склав посібник “Загальні основи музики” (виданий 1921 р.), в якому у стислій і доступній формі подано відомості з усіх теоретичних дисциплін, а в доповненні – словник музичних термінів.

У 1930 р. Людкевич видав посібник “Матеріали для науки сольфеджіо і хорового співу”. Згодом працював над підручником “Виклад науки гармонії” (залишився в рукописі).

Людкевич також брав участь у з’їздах викладачів сольфеджіо, які в 1928-1929 рр. організувало польське міністерство освіти (доповідь “Критичні замітки в справі науки сольфеджіо й музичного диктанту в музичних школах”). А 1935 р. на Першому українському педагогічному конгресі у Львові Станіслав Людкевич виступив з промовою “Організація музичного виховання”.

Людкевич-педагог – був дуже складним явищем. У цьому нас переконують нижченаведені рядки спогадів його вихованців.

Композитор і музикознавець Осип Залеський: “Науку гармонії викладав Людкевич дещо на університетський лад, але ми до цього не були ще підготовані”.

Музикознавець Тамара Гнатів: “Професор був викладачем вельми унікальним, колоритним і, безсумнівно, стихійним, а ми в цей час надто молодими і незрілими, щоби зрозуміти і належно цінити його”.

Музикознавець Всеволод Задерацький: “Він не був педагогом і вчителем у шкільному розумінні. Нібито чекав нашої ініціативи, наших запитань. Тоді-то й виявлялося його абсолютно феноменальне володіння матеріалом, і ми починали відчувати, що поряд з нами найбільший і найтонший знавець народної традиції серед усіх, які живуть на нашій землі у паралельному з нами часі”.

Етномузикознавець Богдан Луканюк: “Більшості студентів лекції Станіслава Людкевича не давали зовсім нічого. І не тому, що Людкевичу нічого було дати, а тому, що переважно нікому було взяти”.

Музикознавець-педагог Михайло Лемішко: “Майбутнім композиторам не нав’язував своїх уподобань, лише б музика була щирою, без пози (байдуже якої – романтичної чи модерної), грамотно записана, з логічним розвитком”.

Музикознавець Стефанія Павлишин: “Людкевич міг бути прекрасним педагогом для того, хто був на, так би мовити, університетському рівні. Чудовий ерудит, який міг відповісти на кожне правильно поставлене питання, він сам стимулював творчі і наукові пошуки, не випускав їх з поля зору, розпитував про них”.

Диригент Юрій Луців: “Коли він відчував у студента дійсне стремління до знань і, що ще важливіше, підготовку до спілкування з ним, Людкевич дуже уважно займався зі студентами, а знання мав просто енциклопедичні”.

Отож, професор Людкевич ніколи не намагався керувати, заставляти. Напевно вважав, що навчання у виші свідчить про свідомий вибір, сформовану життєву позицію студента, якого треба спрямовувати, розвивати. Як підтвердження – епізод із спогадів композитора Андрія Нікодемовича. Навчаючись в консерваторії, він мав здавати іспит з народної творчості. “Коли я зголосився до професора Людкевича, він посміхнувся ніби заклопотано і сказав: «Що ж я буду Вас питати? Чого самі навчитеся, то й будете знати», – і, не питаючи мене нічого, написав у заліковій книжці «5»”.

Мар’яна Зубеляк, старший науковий співробітник Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові

Література

1. Штундер З. Станіслав Людкевич. Життя і творчість. Т. І (1879-1939). – Львів, 2005. – 635 с.
2. Штундер З. Станіслав Людкевич. Життя і творчість. Т. ІІ (1939-1979). – Львів-Жовква, 2009. – 360 с.
3. Людкевич С. З музичного руху. Пописи елєвів Вищого музичного інституту ім. Лисенка // Людкевич С. Дослідження, статті, рецензії, виступи. Т. 2 – Львів, 2000. – С. 499-501.
4. Витвицький В. Станислав Людкевич зблизька // Станіслав Людкевич у спогадах сучасників / Упоряд. З. Штундер. – 2 –е вид. – Жовква-Львів, 2014. – С. 123-141.
5. Залеський О. Спогади про др. Станіслава Людкевича // Станіслав Людкевич у спогадах сучасників / Упоряд. З. Штундер. – 2 –е вид. – Жовква-Львів, 2014. – С. 8-11.
6. Гнатів Т. Станіслав Людкевич. Штрихи до портрету // Спогади про Станіслава Людкевича / Упоряд. С. Павлишин. – Львів, 2010. – С. 108-117.
7. Задерацький В. Те, що зберігаю в пам’яті // Спогади про Станіслава Людкевича / Упоряд. С. Павлишин. – Львів, 2010. – С. 124-131.
8. Луканюк Б. Мій Людкевич // Спогади про Станіслава Людкевича / Упоряд. С. Павлишин. – Львів, 2010. – С. 8-40.
9. Лемішко М. Дорогі крихти спогадів про Вчителя // Спогади про Станіслава Людкевича / Упоряд. С. Павлишин. – Львів, 2010. – С. 94-97.
10. Павлишин С. Незабутній Людкевич // Спогади про Станіслава Людкевича / Упоряд. С. Павлишин. – Львів, 2010. – С. 81-93.
11. Луців Ю. Доктор Станіслав Людкевич (горстка спогадів) // Спогади про Станіслава Людкевича / Упоряд. С. Павлишин. – Львів, 2010. – С. 102-107.
12. Нікодемович А. Спогад про Людкевича // Спогади про Станіслава Людкевича / Упоряд. С. Павлишин. – Львів, 2010. – С. 189-190.